Написано Превелебним Леонардом Біловим у молитовних роздумах: Ранкова прогулянка в Слові
«До Мене поклич в день недолі, – Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!» (Псалом 50:15).
Далі в нашій серії молитовних роздумів на тему молитви, ми звертаємо нашу увагу на питання: «Чому ми повинні молитись?» Відповіді на це питання є і в Старому, і в Новому Заповітах. Через Псалмоспівця Господь промовляє: «До Мене поклич в день недолі, – Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!» У Нагірній Проповіді Господь Ісус промовив: «Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам; бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а хто стукає – відчинять йому» (Матвія 7:7, 8).
Існують чотири причини того, чому ми повинні молитись. По-перше, ми маємо Боже запрошення до молитви: «До Мене поклич». «Просіть, шукайте, стукайте». По-друге, ми маємо Божу обітницю, що Він почує наші молитви і дасть на них відповідь: «Я тебе порятую». «Одержує». «Знаходить». «Відчинять йому». По-третє, нас запрошено молитись за наші власні потреби та потреби наших ближніх: «В день недолі». По-четверте, ми повинні пам’ятати про те, щоб дякувати Богові за те, що Він вислуховує наші молитви і відповідає на них: «Ти ж прославиш Мене».
Власне кажучи, Псалом 50:15 – підсумок цілої теми молитви. «Поклич» – Боже запрошення молитись. «До Мене» вказує до Кого ми повинні молитись. «В день недолі» – та пора, коли ми повинні молитись. «Ти ж прославиш мене» каже нам, що ми не повинні забувати дякувати Богові за те, що Він вислуховує наші молитви і дає на них відповідь.
Розмірковування над словами Псалмоспівця та словами Ісуса неминуче спонукає нас молитись часто і регулярно.
Постає ще й таке питання: «За що ми повинні молитись?» Ми маємо тілесні та духовні потреби. Ми молимось до Бога, аби Він нас благословив усім необхідним для життя; молимось за здоров’я і силу, і за наші матеріальні потреби. Питання: «Чи можемо ми молитись за гроші чи багатство?» Багато людей скажуть: «Ні!» А відповідь, власне, є: «Так!» Ми можемо просити Бога поблагословити нашу працю і наші зусилля фінансово, аби ми могли піклуватись про себе і про тих, кого ми любимо. Проте, коли ми молимось за матеріальне, то молимось з умовою. Ми просимо Бога подати нам матеріальні речі, якщо на те є Його воля, і ми просимо Його, аби Він дав нам знання і спроможність використовувати їх на Його славу і нам на добро.
Коли ми молимось за духовні благословення, як-от: істинне покаяння, запевнення про прощення гріхів і сильнішу віру в Ісуса, як нашого Спасителя, то ми не додаємо ніякої умови. Господня воля полягає в тому, щоб ці благословення нам подати. Ісус промовив: «Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, – скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?» (Луки 11:13).
Помолімось: Господи, покріпи нашу віру, щоб ми молились належним чином. Господи, покріпи нашу віру в Ісуса, як у Сина Божого і нашого єдиного Спасителя від гріха та від усіх його наслідків, і направ нас на нашу путь у побільшеній радості та надії і нині, і повіки віків. В Ісусове Ймення ми молимось. Амінь.