Написано Превелебним Леонардом Біловим у молитовних роздумах: Ранкова прогулянка в Слові
«Нехай буде воля Твоя, як на Небі, так і на землі».
Це дев’ятий молитовний роздум на тему молитви. Коли ми молимось, щоб воля Божа була, як на Небі, так і на землі, ми згадуємо про Перше і Друге Прохання. Воля Божа полягає в тому, щоб ми святили Його Ім’я і щоб прийшло Царство Його. Ми думаємо про те, що Бог хоче зробити для нас. Бог бажає спасіння для всіх людей. Про це чітко навчається і в Старому, і в Новому Заповіті. Через пророка Єзекіїля Бог каже: «Як живий Я, – говорить Господь Бог, – не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити!» (Єзекіїля 33:11). Петро писав: «… Господь… не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9). Павло писав: «(Бог) хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тимофія 2:4).
Після того, як ми приходимо до пізнання істини та віруємо в Христа, Бог хоче, щоб ми жили як християни та уникали всього того, що є зле. Ісус сказав: «Якщо Ви Мене любите, – Мої заповіді зберігайте!» (Івана 14:15). Іван повторив це в його Першому посланні: «Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі» (1 Івана 5:3).
Божа воля також включає те, що Він бажає, аби ми в нашому християнському житті терпіли. Він спонукає нас тривати у вірі і каже нам, що: «Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство» (Дії 14:22). Автор Послання до євреїв писав: «Господь, кого любить, того Він карає, і б’є кожного сина, якого приймає!» (Євреїв 12:6).
Диявол, світ і наша власна грішна плоть – всі вони чинять опір волі Божій. У Писанні нас застережено: «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник – диявол – ходить, рикаючи, як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому, тверді в вірі» (1 Петра 5:8, 9). «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, – це не від Отця, а від світу» (1 Івана 2:15, 16). Разом із Павлом ми повинні визнавати: «Знаю-бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре» (Римлян 7:18). Через це ми молимось, аби Бог звів нанівець лукаві плани диявола, світу та нашої власної грішної плоті. Ми молимось, щоб Він покріпив нашу віру, аби ми мали сміливість і відвагу промовити гріхові та спокусі: «Ні!» Ми молимось, щоб Він подав нам спроможність провадити істинне християнське життя і, щоб до нашого смертного дня тримав нас у спасенній вірі.