Написано Превелебним Леонардом Біловим у молитовних роздумах: Ранкова прогулянка в Слові

«Амінь».

У цьому п’ятнадцятому та останньому молитовному роздумі з нашої серії на тему молитви, ми спрямовуємо нашу увагу на слово, яким ми завершуємо всі наші молитви, – слово «Амінь». Часто люди думаю, що слово «Амінь» означає кінець. Згадую випадок, коли один пастир завершив свою проповідь словом «Амінь», а маленький хлопчик на церковній лаві промовив до своєї матері: «Це кінець!  Тепер ми можемо йти?»

Може бути багато людей, які при завершенні довгої молитви або проповіді, почуваються як той маленький хлопчик, але не таким є значення слова «Амінь».

Вимова українського слова «Амінь» дуже близька до грецького слова, з якого воно походить. У перекладах Біблії це грецьке слова не завжди перекладається як «Амінь». Його можуть перекладати «Істинно», «поправді», «безперечно» або ж «Так, буде так!» Слово «Амінь – вираз упевненості.

Люди часто використовують слово «Амінь» як вираз упевненості в щоденному житті. Коли декілька людей щось обговорюють і хтось із них робить твердження, з яким погоджуються інші, то не є чимось незвичним почути «Амінь! Так і буде!»

Коли ми промовляємо «Амінь», завершуючи молитву, то ми кажемо: «Я впевнений, що Бог почув мою молитву і Він дасть відповідь на неї відповідно до Його доброї і милостивої волі!»  Якщо наша молитва промовляється із сумнівом та ваганнями, то ми тоді насправді повинні пропускати слово «Амінь».  Апостол Яків писав: «А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, – і буде вона йому дана. Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай-бо така людина не гадає, що дістане що від Господа» (Якова 1:5-7).

Боже запрошення до молитви та Його обітниця  почути нашу молитву і дати на неї відповідь, гарно підсумована словами Псалмоспівця – слова, як багато-хто з нас пам’ятає: «До Мене поклич в день недолі, – Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!» (Псалом 49 (50):15).

З вірою в нашого Господа і Спасителя Ісуса ми можемо давати відповідь на запрошення молитись від нашого Отця Небесного. Будучи нашим люблячим Отцем і Отцем, Який прощає заради Ісуса, Він хоче чути, як Його діти промовляють до Нього в молитві регулярно та вірно. А у вірі ми промовляємо: «Амінь!» Ми впевнені, що Він нас чує і нам відповідає.

Молитва – це тягар зітхання,

Сльози капіж,

І погляд вгору,

Коли лиш Бог є поруч.

Тобою ми приходимо до Бога,

Дорого, Істино й Життя  –

Молитву стежки Сам Ти нам проклав.

Навчи молитись нас, о Господи.

Амінь!