Написано Превелебним Леонардом Біловим у молитовних роздумах: Ранкова прогулянка в Слові
«(Моліться) на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву» (1 Тимофія 2:8). «Безперестанку моліться!» (1 Солунян 5:17).
У нашому п’ятому молитовному роздумі, який розглядає молитву, ми звертаємо нашу увагу на те, де і коли ми повинні молитись.
У своєму Першому посланні до солунян Апостол Павло каже, що ми повинні молитись повсюди. Ми не зобов’язані молитись лише в якихось певних місцях. Те, де ми повинні молитись, можна підсумувати декількома словами: моліться приватно і прилюдно. Коли ми думаємо про моління приватно, то одразу думаємо про Ісуса. Він часто молився приватно в Саду Гетсиманському. Часто, аби помолитись, Він піднімався на високу гору. Інколи Він проводив в молитві цілу ніч! Одного разу Його учні зауважили як Він молився приватно і один з них підійшов з особливим проханням: «Господи, навчи нас молитися» (Луки 11:1). У відповідь на таке особливе прохання Він повторив для Своїх учнів і нас те, що ми зазвичай називаємо Господньою Молитвою.
Ісус говорив на тему приватної молитви у Нагірній Проповіді: «А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, – бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство» (Матвія 6:6, 7). Ісус каже вам іти в свою кімнату! Це не якийсь дисциплінарний захід, – радше, Він не хоче, аби ви в час молитви відволікались. Він також каже, що молячись ми не повинні використовувати порожні, марні повторення. Ми не повинні знову й знову повторювати одні і ті самі слова, як це роблять, коли моляться з чотками. Бога багатослів’я не вражає.
Даниїл теж подає нам добрий приклад приватної молитви. Він був дуже зайнятим чоловіком, проте тричі на день він відчиняв вікно у своїй кімнаті, ставав на коліна і молився. Нам дуже доречно пам’ятати про регулярні молитви, як-от: молитви ранкові, вечірні та за столом.
Псалмоспівець писав: «На зборах я благословлятиму Господа!» (Псалом 26:12). Молитва з одновірцями-християнами і молитва один за одного та один з одним на прилюдній Службі Божій є також важливою частиною нашого поклоніння.
Коли апостол каже, що ми повинні молитися безперестанку, то він не має на увазі, що ми повинні безконечно щось промовляти тоді, коли ми повинні робить щось інше. Ми завжди повинні мати молитовний дух. Ми не повинні мати лише ті молитви, що записані в якійсь книзі. Коли Ісус запросив Петра вийти з човна та піти по воді, а Петро злякався і почав тонути, то він не просив про молитовника. Із серця свого він заволав: «Рятуй мене, Господи!» І його молитва була почута, і на неї було дано відповідь.
Будучи членами Божої сім’ї через віру в Ісуса, Божого Сина і Спасителя, Який викупив нас, ми будемо молитись регулярно і часто до Триєдиного Бога – Отця, Сина, і Святого Духа.
Із Господом почни свій труд,
Ісус Його спрямує;
Проси про Його раду й поміч;
І Він усе влаштує.
Щоранку з Господом вставай
А коли день скінчиться
В Його Ім’я тоді лягай; Будь відданий Йому. Амінь.