Написано Превелебним Леонардом Біловим у молитовних роздумах: Ранкова прогулянка в Слові
Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю! (Псалом 18 (19):15 (14).
Цим молитовним роздумом я розпочну серію молитовних роздумів на тему молитви. Ми почнемо з того, що поставимо питання: «Що таке молитва?» Молитва – це дія поклоніння в якій ми маємо сердечну розмову з Богом. У молитві ми або просимо Бога про щось, або дякуємо Йому за щось чи прославляємо Його за щось, або ж ми щось передаємо під Його опіку.
Зазвичай, коли ми молимось, аби зосередитись на тому, про що ми молимось, ми складаємо наші руки і схиляємо наші голови, і можемо навіть заплющувати очі. Проте у Святому Писанні нам не сказано, що в час молитви ми повинні слідувати певним фізичним формальностям.
Як зазначає Псалмоспівець, наші молитви можуть бути проказані пошепки або промовлені вголос устами, або ж це можуть бути мовчазні молитви, що виливаються із серця. В останньому разі ніхто не знатиме про те, що ви молитесь.
Молитва – важливий вид діяльності у християнському житті. Якщо ми справді віруємо в єдиного істинного Бога, то ми, звісно, будемо хотіти з Ним часто розмовляти. І це ставить питання: «До кого ми повинні молитись?» Будучи християнами, ми молимось до одного істинного, Триєдиного Бога Отця, Сина, і Святого Духа. Молитва – дія поклоніння, і ми повинні поклонятись лише одному істинному Богові. Це зазначено чітко і в Старому, і в Новому Заповіті. Коли Бог давав Десять Заповідей через Мойсея, Він сказав: «Я Господь, Бог твій… Хай не буде тобі інших богів переді Мною!» (Вихід 20:2, 3). Ісус промовив: «Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Матвія 4:10). Псалмоспівець писав: «Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!» (Псалом 64 (65):3 (2).
Ми не повинні молитись до створених людиною богів, які ніколи не існували. Як і не повинні ми молитись до якихось святих, що повмирали. Вони навіть не знають, що ми існуємо. Їм про нас невідомо. Ісая писав: «Тільки Ти – наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім’я Твоє: наш Викупитель!» (Ісаї 63:16).
Ми молимось до одного істинного Бога, Який створив нас, викупив і освятив. Ми молимось до Бога, Який полюбив нас і послав Свого Сина, нашого Господа Ісуса Христа, спасти нас від гріха, смерті і диявола. Оскільки Бог простив нас заради Христа, Він нахиляє Своє вухо, аби почути наші молитви і дати на них відповідь.
Підходь, душе моя, до сидіння милості,
Де Ісус відповідає на молитви;
Там покірно впади до Його ніг,
Бо ніхто там загинути не може.
На Твою обітницю я уповаю;
І з нею до Тебе я підходжу;
Ти кличеш обтяжені душі до Себе;
До тебе такий я, Господи, іду. Амінь.