Якщо ви пережили Велику Депресію або є дитиною подружжя, що пережило її, ваша споживча поведінка, ймовірно, належатиме до однієї з двох категорій: або ви будете жити дорого («Я більше ніколи не буду їсти маргарин чи робити покупки в комісійному магазині!»), або ви майже зробите фетиш із «життя по мінімуму». «Використовуйте до кінця; зношуйте; обходьтеся без…» — чудові слогани, якщо ваш дохід обмежений. Економність – це добре! Чудово навіть. Але це може стати фобією, ірраціональним занепокоєнням, що вам чогось не вистачить.
Якщо ви маєте такі думки або відчуваєте такі спонукання у своєму дусі, настав час відновити зв’язок із нашим Богом, Якого Святе Письмо неодноразово описує як Бога достатку: «А той, Хто дає насіння сіячеві та хліб на поживу, дасть і примножить насіння ваше і зростить плоди праведності вашої щоб ви були багаті всім на всяку щедрість, яка викликає через нас подяку Богові» (2 Коринтян 9:10,11).
Бог завжди забезпечує. Але коли ми маємо власноруч написаний сценарій дефіциту, ми не бачимо Його дарів; а коли ми їх бачимо, ми не робимо правильних висновків, не святкуємо їх і не втішаємося ними. Бог завжди забезпечує, і Він робить це не лише для того, щоб зберегти вас живими, зігріти та одягнути, але й щоб ви також могли бути щедрими.