Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними. (2 Царів 6:16).
Нічого собі, цей світ є небезпечним місцем. Тут є край божевільні люди зі зброєю та бомбами. Але мені здається що збільшення кількості зброї та бомб не є відповіддю. Насильство породжує насильство. Невинні люди страждають лише тому, що опинилися не в тому місці й не в той час. Як я можу захистити себе? Як мені убезпечити свою сім’ю? Я не хочу перетворювати мій затишний дім на якусь військову фортецю. Я відмовляюся збирати арсенал, аби витримати перестрілку. Я не хочу жити в страху або перетворитися на параноїка. Безпека – це благословіння перебування в свободі. Я хочу бути в безпеці в себе вдома. Я хочу бути в безпеці, гуляючи вулицями. Я хочу відчувати безпеку, подорожуючи цією великою країною. Я знаю, що ми повинні вживати запобіжних заходів і тримати очі відкритими на небезпеку. Це початок самозахисту. Але, Ісусе, де ця межа?
—–
Я почувався б у безпеці, Ісусе, якби міг бачити бойових ангелів, які охороняють мене. Я почувався би у безпеці, якби бачив їхні палаючі колісниці та мечі-блискавки, які захищають мене. Я почувався б краще, якби бачив сталь у їхніх очах, коли вони очікують аби захистити мене. Ти кажеш, що вони нас оточують і захищають, і я вірюТобі. Вони добре попрацювали. Я прошу Тебе також розгорнути їхніх союзників-людей, які працюють на нашу безпеку. Благослови поліцейських і пожежників, які ризикують життям заради нас. Благослови наших солдатів і розвідку, які разом з ангелами