Будь спокійним перед Господом і терпеливо чекай на нього (Псалом 37:7).
Господи, я не знаю, що зі мною не так. У мене більше немає терпіння. Всередині мене кипить лава, і вона завжди готова вирватись назовні. Мене дратують навіть дрібниці. Бачу ту жінку з візком попереду мене у супермаркеті. Вона й гадки не має, що я намагаюся пройти повз неї, щоб підійти до полиці з кукурудзою. Вона копається в сумочці в пошуках чогось що не може знайти, і не звертає уваги на пробку, яку вона спричинила в цьому проході. Сьогодні я такий дратівливий, що заплатив би комусь, аби вона зникла. Це жахливі думки. Вона, напевно, добра людина. Але я завжди готовий вибухнути. Я завжди натягнутий як струна. Я завжди нетерплячий і вередливий щодо людей навколо мене просто тому, що вони поруч. Так не повинно бути, Господи. Я збираюся сказати комусь дещо, про що я буду шкодувати.
Мені потрібно кудись піти й спустити пару. Мені потрібно десь зникнути. Чи Ти підеш зі мною, Ісусе? А ще краще, Ти відведеш мене кудись де спокійно? Будь ласка, будь добрим пастирем і зроби мене лагіднішою людиною. Відведи мене до тихих вод, до зелених пасовищ і до спокою. Вгамуй мій розум і заспокій мою душу. Дозволь мені розмірковувати над Твоїм Словом, як я це роблю, коли настає вечір і тьмяніє світло. Дозволь мені стати на коліна і промовити довгу вдумливу молитву, не відволікаючись. Господи, мені потрібно побути в тихій церкві або на схилі пагорба, щоб поспостерігати, як сідає сонце. Мені потрібно побути десь, де я можу не поспішати, і де немає надокучливих людей. Мені потрібно залишитися там стільки скільки буде завгодно. Все інше може почекати. Навчи мене чекати і бути спокійним. Будь ласка, зачекай зі мною, Ісусе.