Історія Юди дуже сумна. І зараз я думаю не про ті причини, про які подумали ви … Справді, Юда був жадібною, егоїстичною, брехливою і підступною людиною. Але це ще не найгірше… Найгірше те, що масивне почуття його провини переконало його, що він більший грішник, ніж Ісус – Спаситель.
Ви не можете виправдати те, що зробив Юда, але ви можете зрозуміти його жалюгідний «вихід». Так само ї Давид: «…бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої..» Псалом 37.5
Чи не здаються наступні слова вам знайомими? «Я робив це надто часто, надто довго. Моя внутрішня зіпсованість переконує, що я – жахливий. Я зайшов вже надто далеко».
У Давида також були вагомі причини відчаю: брехня, злодійство, перелюб, вбивство. Але він також і вірив: «Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!» Псалом 61.2
Розп’яття Христа, передбачене за віки і явлене в замісному пролитті крові тварин замість крові людей, принесло повне прощення Давиду і всім грішникам давнини, а також і нам – принесло хвилю милості, що покриває всіх нас сьогодні. Немає більше засудження тим, хто у Христі Ісусі.