Ви чули приказку «Дороги додому немає». Чи можуть блудні доньки та сини повертатися до Бога після того, як довгий час були втікачами?
Чи я говорю тут про вас? Чи може про когось, кого ви знаєте? Як повернутися до Бога? Що коли вже проминули роки, або навіть десятиліття, відколи ви були в церкві? Чи вже надто пізно? А що коли ви вже навіть не знаєте, що думати або як вірувати? Що коли ви вже віки минулись відколи ви забули ту стежку про яку колись дізнались у Недільній школі?
В тому то й вся краса: ви могли забути Божий голос, але Він далі знає голос ваш. Ваша любов до Нього могла давно схолонути, але Його любов до вас ще більша ніж раніше. Ви могли загубити Його сліди, але Він точно знає, де є ви. Ось та молитва, якою ви можете молитись, коли почуваєтесь загубленими: «Господи, – випробував Ти мене та й пізнав, Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека» (Псалом 138 (139):1, 2).
Це повернення до Євангелія. Пам’ятайте: Божа любов до вас основується не на тому, що ви робите, а на тому, що робить Христос. Його милосердя більше ніж ваше глупство. Його руки широко розпростерті. Ні, ще не надто пізно. Повертайтесь додому допоки стане запізно.
Categories: Ukrainian DevotionsUkrainian Spiritual Materials